ВІДДІЛ ОСВІТИ ПАВЛОГРАДСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ
Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 2
Формування екологічного стиля мислення у молодших школярів, що передбачає відповідальне ставлення до природи та свого здоров’я, наявність умінь і досвіду вирішення екологічних
проблем.
(з досвіду роботи)
Підготувала
вчитель початкових класів
Малюченко Любов Вікторівна
м. Павлоград
2014 р.
Рецензенти:
керівник ММО вчителів початкових класів
м. Павлограда С.В. Майборода;
заступник директора з НВР Павлоградської
ЗШ №2,вчитель російської мови та літератури
Н.О.Васильєва.
Малюченко Любов Вікторівна. Формування екологічного стиля мислення у молодших школярів, що передбачає відповідальне ставлення до природи та свого здоров’я, наявність умінь і досвіду вирішення екологічних проблем.
Методичний посібник. Павлоград. 2014.
Анотація.
Посібник розроблено відповідно до вимог нового Державного стандарту початкової освіти та чинної програми. У посібнику подано дидактичні ігри екологічного спрямування як засіб стимулювання пізнавальної діяльності у навчально-виховному процесі ; рекомендовано прийоми екологічного виховання за народними традиціями ;анкети для учнів та вчителів для визначення суті екологічного виховання та ступеня сформованості екологічної культури ;комплект екологічних ігор ; урок-проект по темі «Земля – наш общий дом»
Розроблені ігри та цікаві завдання екологічного змісту пропоновано використовувати на заняттях і в повсякденному житті.
Посібник адресований вчителям початкових класів та батькам.
Зміст
Передмова……………………………………стор.4
1. Формування екологічної культури………стор.5-10
2. Екологічне виховання за народними
традиціями. ……………………………….стор.11-14
3. Дидактичні ігри екологічного спрямування
як засіб стимулювання пізнавальної діяльності
молодших школярів……………………….стор.15-21
Практична частина ………………………….стор.22-36
Список використаної літератури …………..стор.26
Передмова
Одним із важливих завдань початкової школи на сучасному етапі є екологічне виховання молодших школярів — психолого-педагогічний процес, спрямований на формування в учнів шанобливого ставлення до природи.
Екологічне виховання має сформувати екологічну культуру людини, для якої характерні різнобічні глибокі знання про навколишнє середовище, екологічний стиль мислення, що передбачає відповідальне ставлення до природи та свого здоров’я, наявність умінь і досвіду вирішення екологічних проблем.
Екологічна культура молодшого школяра охоплює:
- знання про взаємозв'язки в природі та усвідомлення людини як її частини;
- розуміння необхідності берегти навколишнє середовище;
- уміння і навички позитивного впливу на природу;
- розуміння естетичної цінності природи;
- негативне ставлення до дій, що завдають шкоди природному середовищу.
Наукові й моральні ідеї бережливого ставлення до природи закладаються і формуються у процесі навчання на уроках, а їх подальший розвиток, розширення і поглиблення удосконалюється в позаурочній діяльності.
У формуванні екологічної культури провідна роль належить предметам природничого циклу.
Зважаючи на актуальність даної проблеми виникає потреба ретельно вивчати та практично обґрунтувати питання “ Формування екологічного стиля мислення у молодших школярів ”.
1. Формування екологічної культури
Сучасні масштаби екологічних змін створюють реальну загрозу для життя людей. Забруднення повітря, водоймищ, ерозія ґрунтів і вирубки лісів у багатьох місцях досягли критичного рівня. Екологічна криза вимагає інтенсивного екологічного виховання підростаючого покоління зокрема і населення загалом.
Екологічне виховання — систематична педагогічна діяльність, спрямована на розвиток екологічної культури особистості.Система екологічного виховання передбачає формування умінь аналізувати явища природи, бережливого ставлення до її багатств як надзвичайно важливого середовища існування людини.
Основними завданнями екологічного виховання є нагромадження в людини екологічних знань, виховання любові до природи, прагнення берегти і примножувати її багатства та формування вмінь і навичок природоохоронної діяльності. [13].
Зміст екологічного виховання передбачає розкриття сутності світу природи — середовища існування людини, яка повинна бути зацікавлена у збереженні його цілісності, чистоти, гармонії. Індивід має вміти осмислювати екологічні явища і розумно взаємодіяти з природою. Естетичний підхід до природи сприяє формуванню моральних почуттів обов'язку і відповідальності за її збереження, спонукає до природоохоронної діяльності.Любов до природи слід виховувати з раннього дитинства. «Дітей, що не вміють ще ходити, — писав Г. Ващенко, — треба частіше виносити на свіже повітря, щоб вони могли бачити рідне небо, дерева, квіти, різних тварин. Все це залишається в дитячій душі, осяяне почуттям радості, і покладе основи любові до рідної природи» [14]..Першооснови екологічного мислення закладаються в сім'ї, яка покликана прищепити дітям систему екологічних цінностей, норм поведінки у природному середовищі. У тісному взаємозв'язку із сім'єю має працювати і школа. Її завдання — через казки, міфи, ігри розвивати пізнавальні здібності дітей, знайомити їх з елементарними зв'язками живої і неживої природи, впливом людини на природне середовище, завдяки чому в дитини формуватиметься потреба у спілкуванні з природою.
Розпочате в дошкільному віці екологічне виховання триває на всіх етапах навчання у школі. Кожен із них має свою мету, завдання, відповідну віковим особливостям школярів методику.На першому етапі (молодші школярі) школа забезпечує комплексне вивчення природи і розкриття учням її багатогранних аспектів: естетичного, санітарно-гігієнічного, екологічного, економічного. Діти мають зрозуміти також залежність якості життя і здоров'я від стану довкілля, прагнути поліпшувати його[15].
Екологічне виховання має сформувати екологічну культуру людини, для якої характерні різнобічні глибокі знання про навколишнє середовище, екологічний стиль мислення, що передбачає відповідальне ставлення до природи та свого здоров’я, наявність умінь і досвіду вирішення екологічних проблем.
У формуванні екологічної культури провідна роль належить предметам природничого циклу. У процесі проведення уроків екологічного спрямування можна використовувати такі прийоми та методи розвитку творчої уяви дітей[16].
І. Фантазування.
1. Типові прийоми фантазування:
а) інверсія або зробити навпаки. Змінити властивості, дію, принцип, закон на протилежний.
Наприклад, гарячий вогонь став холодним (бо його намалювали на льоду); вовк став добрим (бо тепер він – травоїдна тварина);
б) збільшення або зменшення об’єкта природи. Збільшуємо комара до величезних розмірів. Що трапиться ?;
в) прискорення чи уповільнення дії об’єкта або його властивостей. На Землі дерева майже не ростуть. Чому? Чим усе це закінчиться?;
г) перервні процеси зробити безперервними чи навпаки.
На Землі постійно світить Сонце. Що трапиться? Повітря буде подаватися порціями. Як жити?;
д) зміна середовища існування для певного об’єкта: риба живе в пустелі...;
є) надати живому об’єкту рис неживого та навпаки.
2. Метод асоціацій чи каталогу слугує для перенесення властивостей одного об’єкта на інший. А потім за допомогою вільних асоціацій виводилася велика кількість наслідків, генерувалися нові фантастичні ідеї.
Живий об’єкт: крокодил зелений, зубатий, пливучий.
Неживий об’єкт: стілець дерев’яний, складний, м’який.
Переносимо властивості одного об’єкта на інший:
Дерев’яний крокодил – сувенір.
Складний крокодил – іграшка.
Стілець зелений – пофарбований зеленою фарбою.
3. Вправа «Робінзон Крузо».
Ситуативні завдання, мета яких – знайти способи виживання в екстремальних умовах.
4. Вправа «Чорний ящик».
Мета: знайти секрет «чорного ящика» за допомогою мінімальної кількості запитань.
У чорному ящику плід.
– Сухий чи соковитий?
– Великий чи малий?
– Круглий чи продовгуватий?
– Їстівний чи ні?
– Червоний чи зелений? і т.п
II. Мозковий штурм.
Під час проведення мозкового штурму створювалися 2 групи учасників: «генератори» та «експерти». На першому етапі проведення – генеруванні – заборонена будь-яка критика, навіть невербальне несхвалення. Навпаки, кожну ідею варто розвивати, якою 6 абсурдною вона не здавалася. Хід штурму обов’язково записувався вчителем.
На другому етапі – оцінці – кожна ідея піддавалася експертизі і вибиралися оптимальні варіанти вирішення поставленої проблеми.
III. Метод фокальних об’єктів.
Суть методу полягає в тому, що вибирався об’єкт, систему тримали у фокусі уваги і переносили на неї властивості інших, що не мали до неї ніякого відношення, об’єктів. При цьому виникали незвичайні сполучення, які вчитель прагнув розвивати далі шляхом асоціацій. Даний метод застосовувався таким чином:
– вибирався об’єкт, який необхідно вдосконалити;
– формувалася мета його вдосконалення;
– вибиралися із книг, газет, журналів кілька випадкових об’єктів, записують їх ознаки;
– ці ознаки переносилися на даний об’єкт.
Приклад.
Об’єкт – річка. Випадкові об’єкти:
бджола працелюбна маленька кусюча кішка гнучка зубата пухнаста
Працелюбна річка має увесь час працювати, перевозити вантажі, крутити турбіни, напувати поля. Річка гнучка, має багато поворотів, звивається...
IV. Метод фантограм полягає у тому, що прості прийоми перетворення застосовуються не лише до об’єкта та його частин, а й до універсальних властивостей предмета природи. При складанні фантограм по одній лінії записується характеристика предмета: речовина, фізичні властивості, місце існування і т.п., а по іншій – типові прийоми.
Карась риба вкрита лускою тіло видовжене живе у воді, плаває...
Перенесемо у ліс: як буде рухатися? як дихати? як рятуватися від ворогів?
2. Екологічне виховання за народними традиціями
Кожний народ, кожна країна має свої рослинні й тваринні символи. Наприклад, у росіян це берізка, струнка, весела; у канадців — клен, кленове листя; в Україні — калина та верба. Та й народне прислів'я дуже влучно закріпило за нашою Вітчизною ці рослини: «Без верби та калини нема України» [2].
Крім рослинних символів є в Україні й свої тваринні символи, символи птахів.
Лелечине гніздо — окраса української оселі. Там, де зводилося житло, неодмінно оселявся й лелека. У народі казали: «Лелека селиться біля добрих людей», «Якщо на хаті звив гніздо лелека, то в родині має бути лад». Тому люди з особливою шанобою ставляться до цих птахів. [3].
Лелека (бусол, бощон, бузько, бусьо, веселик, гайстер, чорногуз, бусел, боцян) має багато символів. З ним пов'язують народження дитини, бо в народі кажуть, що немовля до хати приносить саме він. Якщо хтось зруйнує лелечине гніздо, накличе лиха: «Зруйнуєш буслове гніздо, згорить хата».
За повадками птахів визначали прихід весни: «Прилетіли бусли — початок весни», «Прилетіли лелеки — весну принесли здалека», «Як з'явилися буслині лапи, не знімай з грядки сапи».
За повадками лелек передбачали й погоду наступного року. Якщо лелеки не поспішають у вирій, зима буде без морозів, легкою для людей і тварин. Якщо ж відлітають рано, чекай суворої зими.
Батьки не дозволяли дітям вилазити до лелечиних «домівок», брати в руки пташенят, яйця, бо це принесе біду. А якщо комусь пощастить першим у селі побачити лелеку весною і тричі присісти, прикривши ноги, — той протягом року не хворітиме . [8].Лелечина вірність є символом любові до рідної землі, до рідної оселі. Лелеки відлітають на зиму, а весною повертаються. Відлітають вони тільки вночі. Гадають, що вони рятуються так від солов'їв, які вмощуються на лелеку і в такий спосіб перелітають до теплих країв.
Доступною дітям шкільного віку буде й легенда про лелеку.
«У сиву давнину бог Перун відправив людину на землю, дав їй лантух, наказавши, щоб віднесла його далеко в ліс. Та боронь Боже розв'язати лантух! Не можна було ні розв'язувати, пі зазирати до нього. Та не була б людина людиною, якби не поцікавилася, що ж у тому лантусі є. На півдорозі чоловік зупинився, розшморгнув зав'язку, і з лантуха навсібіч повистрибували жаби, вужі, миші, змії й розповзлися довкола. Кинувся бідолаха ловити їх, та де там! І тоді розгніваний Перун наказав: «Я перетворю тебе на птаха, і будеш ним доти, доки не повизбируєш гаддя, яке випустив на волю». Отак начебто людина в подобі бусла й досі ходить по наших полях та болотах, виловлюючи зміїне кодло».
У дитячих іграх, віршах, піснях досить часто згадується зозуля. Зозуля — символ жіночий, материнський, хоч часом означає просто заміжню жінку. В зозулю за певних обставин перетворюються переважно жінки (легенда «Як мати стала зозулею»). Вбити зозулю вважається великим злочином. Зозуля — добрий вісник, пророчиця, правдомовець. Якщо кує зранку — роздає щасливу долю, а коли співає на могилі, то втішає померлого й живих.
Зозуля — дитина літа, адже саме її спів провіщає переміну весни на літо, дарує достаток і добробут, віщує врожай і прибуток худобі. Дівчата в зозулі запитують, чи довго будуть у батьковій хаті і як їм житиметься у свекрухи.
Не лише добре віщує зозуля, а й зле, навіть нещастя, приносить звістки про смерть близьких. Людина перед смертю кличе до себе зозулю і просить її переслати вісточку про себе. Зозуля ж оплакує мертвого, коли близьких коло нього немає.
У деяких містах і селах починали співати веснянки, коли вперше закує зозуля. А до зозульки зверталися, щоб накувала довгі роки життя. В кулаку затискали гроші або зернятко (щоб життя було багатим і в хаті був достаток), вдаряли по колінах і промовляли:
Зозуленько рябенька, пташко маленька! Закуй мені по звичаю, доки жити в світі маю.
Соловей — символ веселощів, задоволення, часом він також віщує долю. Голос солов'я — ознака щастя, а коли цей голос пташка втрачає, губиться і щастя.
Тварини — частина живої природи. Спільні та відмінні ознаки між рослинами і тваринами. Травоїдні та хижі тварини. Дикі і свійські. Звірі, птахи, комахи, їх взаємозв'язки та охорона. Підготовка тварин до зими. Зимуючі й перелітні птахи. Піклування про зимуючих птахів.
Народні загадки.
Сам собі у пітьмі світить, аби з'їсти когось мітить. (Вовк).
У річці купається, в сорочку не вдягається, в повітрі літає, завжди суха буває. (Дика качка).
Руда пташниця в курник прийшла, свій порядок навела: всіх курей порахувала і з собою їх забрала. (Лисиця).
Повзун повзе, сімсот голок везе. (їжак).
Без рук, без ніг, а по землі ходить. (Гадюка).
Летить — пищить, сяде — мовчить, хто його вб'є, свою кров проллє. (Комар).
Хто хвіст залишає, коли від ворога втікає? (Ящірка).
Пухнастий клубок під столом вуркоче. (Кіт).
Огрядна, боката, молоком багата. (Корова).
Народні прислів'я та приказки.
Де багато пташок, там нема комашок.
Не бий бобра, не буде добра.
Корова у господарстві, як друга мати.
Зруйнував гніздо пташине — не буде в тебе ні дітей, ані родини.
Грак на горі — весна на дворі.
Зозуля стала кувати — морозу не бувати.
Народні прикмети.
Багато хрущів — на сухе літо.
Ластівка прилетіла — незабаром грім загримить.
Горобці зграйками перелітають з місця на місце — перед сильним вітром.
Голуби туркочуть — тепло віщують.
Кіт згорнувся у клубок — на мороз.
Гуси полощуться — на тепло.
Курка на одній нозі стоїть — на холоднечу.
Комарі літають роєм — на хорошу погоду.
Гуси летять — зиму на хвості несуть.
Ворона ховає дзьоб під крило — на холод.
Горобці дружно цвірінькають — на відлигу.
Горобці ховаються в укриття — на мороз або заметіль.
Сорока ховається під стріхою — на заметіль.
У зайців хутро посвітлішало — близько зима.
Півні співають перед відлигою.
Птахи дружно відлітають — сувора зима буде.
Собака качається по снігу — на снігопад.
Народні казки.
Дарунки трьох зернин. (Максим рятує гніздо ластівки, а вона йому дарує чарівне зеренце, за допомогою якого той нагодував усю сім'ю і розбагатів)
Вуж і дитина. (Вуж приносить щастя в оселю).
2. Дидактичні ігри екологічного спрямування як засіб стимулювання пізнавальної діяльності молодших школярів.
Оволодіння екологічними знаннями — важливий ланцюг у процесі навчання і виховання дітей. Б.Сухомлинський наголошував, що процес пізнання навколишньої дійсності є незамінним емоційним стимулом думки. Для дитини дошкільного й молодшого шкільного віку цей стимул відіграє винятково важливу роль. Результатом екологічного виховання мають стати розвинене емоційне сприйняття, бажання активно включитись у роботу з охорони й захисту об'єктів природи. [7].
Один із засобів закріплення, систематизації та узагальнення знань про навколишнє середовище — словесні дидактичні ігри, їх надзвичайно важлива роль полягає в закріпленні природоохоронних уявлень, пробудженні у дітей бажання чинити добро і не порушувати відомі їм правила поведінки в природі, у формуванні позитивних рис особистості, які виявляються у ставленні до природи як до об'єкта постійної уваги й турботи.
Розроблені ігри та цікаві завдання екологічного змісту [1]ми пропонуємо використати на заняттях і в повсякденному житті.
Наведемо приклади таких ігор та вправ.
1. Гра «Малята».
Програмовий зміст. Розширити знання учнів про диких тварин (лисиця, заєць, ведмідь, білка, їжак, вовк) та їх повадки. Закріпити вміння правильно називати частини тіла тварин, виділяти істотні ознаки поняття «звірі».
Унаочнення. Картки із зображенням дорослих тварин та їх малят.
Хід гри
Клас поділяється на дві групи. Одна група отримує картки із зображенням дорослих тварин, інша – малят. «Малята» мають знайти своїх «батьків», потім описати зовнішній вигляд дорослого звіра. «Батьки» мають розповісти про спосіб живлення, окремі повадки та як вони піклуються про своїх малят.
Завдання:
1. Фантазування: барлога ведмедя зменшилася до розміру рукавички. Як буде жити ведмідь?
2. Метод фантограм:
Заєць бігає, стрибає. а) перенесемо зайця із степу в море – як буде?
3. Творчо-емпатійні вправи.
Поставити себе на місце тварини та передати її відчуття:
а) восени у лісі відбулися збори тварин на тему «Хто як до зими готується...»
б) зустрілися їжак з білкою і розговорилися...
II. Гра Знайди свою маму.
Програмовий зміст. Розширити знання дітей про свійських тварин. Розвивати спостережливість та вміння виділяти характерні ознаки дорослих тварин та їх малят.
Унаочнення. Картки із зображенням дорослих тварин та їх малят.
Хід гри
На столі розкладаються картки із зображенням малят домашніх тварин. Учням роздаються картки із зображенням дорослих свійських тварин. Дається завдання: дібрати малят до дорослих тварин, описати дорослу тварину, виділити її характерні ознаки; розповісти, що цікавого помітили, спостерігаючи за домашніми тваринами. Виграє той, хто перший впорається із завданням.
Завдання:
1. Символічна синектика – імітація повадок свійських тварин.
2. Переплутати мам та малят, придумати спільні умови проживання – як будуть спілкуватися, як харчуватися?
а) як будуть жити собака із лошам?;
б) корова з кошеням?
III. Гра «Який це птах?»
Програмовий зміст. Розширення поняття «птахи»; формування вміння розпізнавати перелітних, осілих та зимуючих птахів за їх зображенням та характерними звуками (співом).
Унаочнення. Картки із зображенням типових для даної місцевості перелітних, осілих та зимуючих птахів; запис співу окремих птахів.
Хід гри
На магнітній дошці прикріпити зображення птахів у довільному порядку. Клас поділяється на 3 команди, визначаються лідери. На столі розкладені картки із написами: «перелітні», «осілі», «зимуючі». Лідери обирають певну картку. Дається завдання: дібрати ілюстрації птахів, що входять у це поняття, розмістити в ряд на дошці під написом. Командам дається 1 хвилина, щоб порадитися. За сигналом вчителя обговорення припиняється, а лідери, по черзі, виконують завдання. Інші команди стежать за правильністю виконання. Школярі мають право використати ту ілюстрацію, яка вже була розміщена, якщо вважають, що це було зроблено помилково. Виграє команда, яка правильно виконала завдання (або допустила найменше помилок).
Індивідуальне змагання.
За характерними звуками впізнати птаха, назвати його та знайти ілюстрацію. Завдання:
1. Фантазування на тему: «Ой, якби я мала (мав) крила...»
2. Метод каталогу (перенесення властивостей неживих об’єктів на птаха): вода птах без запаху без кольору рідка і т.д.
3. Метод мозкового штурму.
Птаха зачинили в клітці. Як йому вибратися звідти?
Тема. Рослинний і тваринний світ лісів, луків, водойм.
І. Гра «Що де росте?»
Програмовий зміст. Закріпити знання дітей про назви знайомих рослин та місць, де вони ростуть (ліс, луки, водойма).
Унаочнення. Ілюстративний матеріал із зображенням природних угруповань (ліс, луки, водойми); гербарні зразки рослин цих угруповань або живі рослини.
Хід гри
Учням роздаються картки із зображенням лісу, луків, ставка, річки. Вони мають дібрати відповідні гербарні листки (живі рослини), розповісти про пристосування даних рослин до умов існування.
Завдання:
1. Перенести рослини лісу у водойму; рослини водойм – на луки; рослини луків – у ліс. Що в результаті цього трапиться?
2. Метод фантастичної проблеми.
Що трапиться, якщо: а) у лісі не буде дерев?;
б) у ставку – води?; в) на луках ростимуть лише дуби?
II. Гра «Хто де живе?»
Програмовий зміст. Продовжити формувати поняття про тварин диких та свійських, місце їх проживання та пристосування до умов існування.
Унаочнення. Ілюстративний матеріал різних типів середовища існування тварин, картки із зображенням диких і свійських тварин.
Хід гри
Учням роздаються картки із зображенням домашнього подвір’я, лісу, луків, водойми. На столі викладають зображенням вниз малі картки, на яких зображені тварини. Школярі добирають тварин відповідно до середовища існування. Називають тварину, розповідають про її пристосування до умов існування, визначають, до якого класу належить тварина (звір, птах, комаха, риба, земноводні, плазуни).
Завдання:
1. За методом каталогу створити нове середовище існування.
2. Мозковий штурм.
Як прожити: рибі у лісі?; ящірці у річці?; черепасі на луці?
III. Гра «Підбери гриб».
Програмовий зміст. Продовжити формувати уявлення дітей про гриби; закріпити знання про зовнішній вигляд і назву гриба; місця, де він полюбляє рости. Виробляти вміння відрізняти їстівні гриби від отруйних.
Унаочнення. Картки із зображенням грибів.
Хід гри
Учням роздаються картки із зображенням грибів. Діти мають назвати гриб, розповісти, коли він з’являється та де полюбляє рости. Визначити, який у них гриб: їстівний чи отруйний. Знайти пару – до їстівного гриба дібрати схожий на нього отруйний гриб; розповісти про способи розрізнення їстівних грибів і їх двійників – отруйних.
Завдання:
1. Екологічне прогнозування.
Що буде, якщо в лісі зникнуть гриби?
2. Фантазування: гриб виріс вищий від дерев, що буде?
3. Творчо-емпатійні вправи.
Уявити себе грибом і передати свої відчуття (мухомор; маслюки).
Реалізація розглянутої системи заходів підвищувала ефективність навчально-виховного процесу і позитивно впливала на екологічний розвиток дітей молодшого шкільного віку.
ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА
Комплект ігор екологічного спрямування
Екогра «Телеграми». Суть її в тому, що діти будуть відправляти телеграми, адресовані будь-кому (другу, вчителю, матері, а також орлу, дереву, жабі, річці). Діти будуть одержувати такі ж телеграми-відповіді.
Екогра «Право на простір». Суть гри полягає в тому, що діти моделюють ситуації, котрі дають їм можливість відчути на собі те ж саме, що почувають звірі, закриті в клітці.
Екогра «Що буде, якщо...». Це гра про вчених, що вивчають, наприклад, вплив краплини води, розлитої, під час миття посуду, або вплив викинутої в лісі порожньої консервної банки чи пластикової пляшки.
Екогра «Створимо образ звіра (птаха)». Суть гри: відчути іншу істоту (звіра, птаха), спробувати поспілкуватися, уявити собі це спілкування зі своїми товаришами у грі. Бажано намалювати силует тварини і вписати туди її можливі почуття.
Екогра «Битва з чудовиськом».
Місце: клас, природа.
Матеріали: папір, ручка.
Мотивація. Страшні чудовиська водяться, як правило, у казках, де завжди з’являється сміливий Іван-царевич або прекрасний принц і перемагає чудовисько. Уявіть собі, що і в наш час існують чудовиська, а деякі з них і насправді страшними. Хочете стати Іваном-царевичем? Спробуйте! Тільки наші чудовиська будуть незвичайними, може, навіть на перший погляд зовсім не страшні. Чи, може, на ваш погляд, кислотні дощі, озонові діри, відходи – це не чудовиська? Хіба вони не мають до нас ніякого відношення? Помиляєтесь: мають. І боротьба з ними буде воістину важкою. Яка в нас буде зброя? Насамперед знання, відсутність страху, а також здібність діяти на свій погляд і розсуд.
Організація гри. Розділіть дітей на 2 команди. Кожна команда складає список із 3–4-х чудовиськ, якими і буде «атакувати» іншу команду. Потім список передається противнику, що ї він міг теоретично підготуватися. Після короткої підготовки можна починати «атаку» своїм чудовиськом і при цьому погратися в театр: «Я – чудовисько на прізвисько «Озонова діра». Через мене на Землю проникають прямі ультрафіолетові промені. Вони гублять усе живе». Інша команда повинна тут же зреагувати: «А ми не боїмось тебе. Ми знищимо тебе голодом. Перестанемо годувати тебе фреоном та іншими речовинами, що руйнують озон. А до тих пір, поки ти повністю не зникнеш, ми будемо обережні. У нас є окуляри з ультрафіолетовими фільтрами, і нам навіть не спаде на думку засмагати. Згинь, Озонова Дірко!»
Анкета для вчителів[5].
1. У чому, на Вашу думку, полягає суть екологічного виховання?
_______________________________________________________________________________________________________________________________
2. До якої структури виховної роботи Ви б віднесли екологічне виховання?
морально-етичне виховання;
національно-патріотичне виховання;
3. Які уроки Ви використовуєте для формування екологічної культури молодших школярів?
________________________________________________________________________________________________________________________________________
4. Які форми роботи Ви використовуєте найчастіше для формування екологічної культури?
_______________________________________________________________________________________________________________________________ ___________
5. Як часто Ви використовуєте природоохоронну діяльність в позакласній виховній роботі?
1 раз на тиждень;
1-2 раз на місяць;
кілька разів на семестр; кілька разів на рік;
ніколи.
Анкета для учнів[5].
1. Чи чув ти про поняття «екологія»? ________
2. Чи говорить вчитель, що потрібно любити природу, її оберігати? ______________
3. Чому, на твою думку, слід оберігати природу?
_______________________________________________________________________________________________________________________________
4. Які уроки чи виховні заходи на екологічну тематику тобі запам’ятались (за всі роки навчання)?
5. Щоб ти сам хотів зробити задля збереження природи?
Урок-проект по теме «Земля – наш общий дом»
Класс: 3
Форма проведения: Презентация проекта.
Цель :
- Обобщить, углубить, закрепить знания по данной теме.
- Развитие навыков проектной деятельности, исследовательской деятельности.
- Воспитание любви к природе, развитие чувства участия и защиты её ресурсов, и окружающей среды.
- Воспитание активности в деле спасения планеты от загрязнения.
Оборудование: Мультимедийный проектор, презентация, раздаточный материал, клетка, подарки, письма, плакаты.
Паспорт проекта:
◆ Название – «Наш общий дом природа»;
◆ Мероприятие, в рамках которого проводится работа – урок закрепления в разделе «Земля наш общий дом»
◆ Учебные дисциплины, близкие к теме проекта – окружающий мир, литература, изобразительное искусство, трудовое обучение; русский язык, музыка.
◆ Участники – ученики 3 класса
◆ Проблема – Каковы условия жизни на Земле? Как защитить окружа-ющую среду от загрязнений? Какие проблемы экологии существуют на нашей планете?
◆ Цель проекта:
Образовательная:
- изучение условий жизни на Земле;
- изучение экологической проблемы Земли;
Развивающая:
- развитие аналитического, абстрактного мышления;
- развитие умений применять знания на практике;
- развитие познавательной поисковой деятельности;
- развитие умений учебного труда;
- развитие воли и самостоятельности.
- формирование познавательной и исследовательской деятельности;
- формирование рефлексивных умений (умение осмыслить задачу);
- формирование поисковых умений (умение самостоятельно найти информацию, умение выдвигать гипотезы);
- формирование навыков сотрудничества(умение взаимопомощи в группе, умение находить и исправлять ошибки);
- формирование коммуникативных умений (умение вступать в диалог, умение задавать вопросы)
- формирование презентационных умений и навыков (умение монологической речи, умение отвечать на незапланированные вопросы).
Воспитательная:
- воспитание чувства любви к природе и к окружающей среде,
- воспитание, добросовестного отношения к труду; положительного отношения к знаниям;
- воспитание дисциплинированности;
- воспитание умений работать в группе, в коллектив;
- воспитание эстетических взглядов
- воспитание гуманности, по отношению к животным, бережное отношение к природе, любви к природе, Родине.
Задачи: формировать представление учащихся об экологической грамотности.
- развитие умения находить нужную информацию по данной теме;
- воспитание гуманности.
◆ Вопросы
- узнать, собрать и изучить материал на тему: «Условия жизни на Земле»
- как эта тема волнует людей;
- как ученики могут помочь своей малой Родине?
- нарисовать рисунки на тему: « Мы сбережём тебя, планета!».
- написать сочинение на тему: « Каким я вижу этот мир»
- выучить песню «Птичка»
- участвовать в экологическом проекте «Напиши письмо любимому животному»
- участие в проведении опытов, выдвигая гипотезы, и делая выводы;
- на уроках технологии изготовить конверты для писем животным и почтовый ящик;
- участвовать в экологическом проекте по очистке окружающей территории от мусора.
◆ По доминирующей деятельности учащихся – информационно-исследовательский;
◆ По характеру контактов – внутриклассный, групповой.
◆ Учебный проект с точки зрения учителя – средство, позволяющее обучать проектированию, целенаправленной деятельности по нахождению способа решения проблемы путём решения задач, вытекающих из этой проблемы.
◆ Учебный проект с точки зрения ученика – возможность делать что-то интересное самостоятельно, в группе или самому; это деятельность, позволяющая проявить себя; это деятельность, направленная на решение интересной проблемы.
Метод учебного проекта характеризуется как:
- деятельностный подход к обучению;
- личностно ориентированный;
- построен на методах проблемного обучения;
- обучение групповой деятельности;
- развитие самовыражения учащихся;
- формирует навыки самостоятельности в мыслительной, практической сферах;
- воспитывает целеустремлённость, ответственность, инициативность, творчество.
◆ По продолжительности – долгосрочный.
◆ Форма продукта – книжки-самоделки по темам исследования, оформление стенда «Наш общий дом- природа»
Ход урока:
I Введение. Постановка целей и задач урока.
Мы с вами закончили большую интересную, очень познавательную тему, которая называется ……
(Земля наш общий дом).
И сегодня цель нашего урока обобщить, закрепить те знания, умения, которые мы не только приобрели, но добыли путём личных исследований, представленных в нашем экологическом проекте «Наш общий дом – природа».
II Утверждение тематики проекта.
- Кто прочитает тему нашего урока? (запись на доске)
- Почему именно так называется наш заключитель-ный урок? (подумайте и на этот вопрос вы мне ответите в конце урока). Сегодня мы работаем по такому плану. (план на доске).
Природа так обо всем позаботилась, что повсюду ты находишь, чему учиться. (Леонардо да Винчи)
План урока.
1. Постановка целей и задач урока.
2. Утверждение тематики проекта.
3. Защита проекта.
4. Работа в группах.
5. Работа с учебником и тетрадью.
6. «Письмо животному».
7. Клип.
8. Подарки.
9. Итог урока.
10. Выводы о проекте
- В вашем понимании, что такое дом? (где приятно, безопасно, уютно).
- Как вы считаете звери, птицы, насекомые, обитате-ли водных просторов имеют дом? ( Да)
- Где их дом? (в небе, в земле, в воде, среди лесов, полей, льдов и снега.)
- Значит их дом можно назвать одним словом (природа)
- Как вы думаете, им в этом доме приятно? Безопасно? (не всегда).
И вот об этом как раз наш рассказ – песня (инсценирование) «Песня о птичке».
- Какой вывод мы можем сделать? (нельзя ради забавы брать животных).
III. Защита проекта.
Животные, птицы, всё живое стремится в свой дом, потому что дом должен дарить радость.
- А где же живёт человек?
- Какое отношение мы имеем к природе?
- И вообще является ли природа нашим домом?
Давайте проследим связь между природой и жизнедеятельностью человека, и в этом нам помогут наши эксперты, которые очень тщательно исследовали каждый вопрос.
Презентация.
- Слово имеют эксперты в области Солнца Белякова Есфирь b Рябченюк Артём
Ученик:
Солнце – это огненный шар, это звезда, представляющая собой сгусток раскалённого газа.
Внутри него, в ядре, в самом сердце солнца происходит постоянное движение между частицами водорода, которые при столкновении друг с другом образуют гелий. В результате этого оно богато теплом и светом, что очень важно для нас и всего живого.
Ученик:
Чем же для нас так важно Солнце?
Ответы детей:
1) Смена дня и ночи.
2) Смена времён года.
3) От Солнца зависит выпадание осадков.
4) Рост и развитие растений.
5) Урожай и плодородие, значит питание всего живого.
6) Круговорот воды в природе.
7) Настроение и работоспособность.
8) Борьба с бактериями и вирусами – значит наше здоровье.
9) Насыщение воздуха кислородом (процесс фотосинтеза).
10) Отдых (купаемся, загараем).
Ученик:
Но солнце нас не только радует, но и пугает т.к.
а) Стали не редки случаи облучений, которые приводят к заболеванию кожи.
б) Участились пожары.
в) От высокой температуры и жары у пожилых людей не выдерживает сердце.
г) Грядёт глобальное потепление, изменяется климат Земли.
Учёные считают, что Солнце будет расширяться, а значит могут пострадать ближайшие планеты Меркурий, Венера, Земля. С 1996 года за изменениями Солнца ведёт круглосуточное наблюдение космический зонд « Сохо».
Ученик:
Мы тоже взволнованы этими проблемами и своё отношение мы выразили в рисунках, представленных на нашем стенде (показывает рукой).
Прежде чем я приглашу следующую пару участников нашего проекта отгадайте загадку. О чём они поговорят с вами ?
В морях и в реках обитает
И часто по небу летает
А как наскучит ей летать
На землю падает опять (вода)
С нами поделятся своими знаниями эксперты по воде Муслакова Полина и Рябова Кристина
Ученик:
Вода – самое обычное и в тоже время самое удивительное вещество на Земле. Её химическая формула проста Н2О. Она состоит из водорода, кислорода и минеральных солей. Но именно от её запасов зависит климат нашей планеты. Без воды жизнь не возможна.
Водяные пары нежно окутывая Землю, сохраняют тепло, как ватное одеяло. Лучше всех нам понятен круговорот воды в природе. Только вода без труда переходит из одного состояния в другое и наоборот. (Приведите примеры).
- Только вода имеет три состояния. Какие?
- От чего зависят различные состояния воды? (от температуры).
- Говорят, что вода есть везде. Где? (в воздухе, в растениях, на земле и под землёй, мы состоим из воды).
- Почему же вода является условием жизни на Земле?
Чем же она для нас так важна?
Ответы детей:
1) Растения получают растворённые в воде питательные вещества.
2) В воде обитает множество животных – это их дом.
3) Вода не только поит, но и кормит. (рыболовный промысел.)
4) Благодаря воде люди получают электрический ток.
5) Вода моет: людей, машины, города, фабрики……
6) Вода – это дорога (корабли, баржи.)
7) Вода нам нужна дома.
8) Вода – врач (очищает кровь и выводит вредные вещества).
9) Вода – отдых (снимает стресс, усталость, напряжение
Ученик:
Вы слыхали о воде?
Говорят она везде!
В луже, в море, в океане
И в водопроводном кране
Ледником в горах зовётся
Лентой серебристой вьётся
На плите у вас кипит
Паром в чайнике шипит
Растворяет сахар в чае
Мы её не замечаем
Мы привыкли, что вода
Наша спутница всегда.
Учёные подсчитали, что 97,5% всех запасов воды составляет солёная вода. 2% - ледники в Антарктиде и всего лишь 0,02% - это запас пресной воды, которая так необходима нам.
Ученик:
Нам не безразлична эта проблема тому свидетельство наши сочинения по теме: «Каким я вижу этот мир».
Какой же сделаем вывод? (берегите воду)
Физ. минутка.
Рыбки весело плескались
В чистой свеженькой воде
То сомкнутся, разомкнутся
То зароются в песке
Ну а сейчас мы выслушаем экспертов которые нам расскажут о проблемах воздуха
Ученик:
Что бы понять на сколько важен человеку воздух сравним: без солнца человек будет жить, но будет болеть и голодать,без воды сможет прожить только 5 дней, а без воздуха? (песочные часы)
Проведём эксперимент: зажмите нос, сколько вы продержитесь? (одну-две минуты).
Ученик:
Мы его не замечаем
Мы о нём не говорим
Просто мы его вдыхаем
Ведь он нам необходим.
Воздух смесь газов среди них основные: азот, кислород, углекислый газ.
Воздух это атмосфера, это воздушная оболочка, которая защищает нашу землю от избытка тепла и холода, от солнечной радиации и метеоритов. Если бы вдруг она исчезла, то вода и другие жидкости на Земле мгновенно закипели, а лучи солнца сожгли всё живое.
Ученик:
Человеку необходимо для дыхания 600литров кислорода только на один день. Но в процессе деятельности человека происходят загрязнение воздуха. За год только углекислого газа в атмосферу выбрасывается 5
миллиардов тонн. В результате истончается озоновый слой, появляются озоновые дыры: постоянная – над Антарктикой, времена мирасширяющиеся и временами уменьшающиеся над Арктикой, район Европы. В эти дыры попадают ультрафиолетовые лучи, которые вызывают раковые заболевания, уменьшается количество кислорода.
Какие источники загрязнений вам известны?
Ответы детей:
1) Фабрики и заводы выбрасывают в атмосферу из труб ядовитые газы, сажу, пыль.
2) Автомобили выделяют выхлопные газы.
3) Мусор выделяет вредные вещества.
4) Уничтожаются леса, цветы, травы.
Какой сделаем вывод? (берегите воздух)
Эту проблему мы отразили в своих книжках-самоделках где исследовали интересующие нас вопросы.
По таинственным законам, непонятным до сих пор,
Огурец растет зеленым, рядом – красный помидор.
Баклажаны синие рядом с желтой дынею.
А земля – черным – черна, а земля для всех одна.
Автор: О. Бундур
Наш эксперт в области почвы исследовал эту проблему и сейчас поделится своими знаниями Ковалко Миша.
Ученик:
Почва – природное богатство.
Почва – это верхний плодородный слой земли, на котором растут растения.
Почему же почва это богатство?
Ответы детей:
1) От неё зависит урожай, а значит питание не только людей, но и животных, насекомых.
2) Плодородие земель позволяет из одного зёрнышка получить 20.
3) Почва – среда обитания (это дом).
4) Благодаря почве наш глаз радует зелёная растительность, которая успокаивает и расслабляет.
5) Прогулки на свежем воздухе - это здоровье
Почему она нуждается в защите? Что бы образовался слой почвы в несколько см. нужно от 100 до 1000 лет.
В образовании почвы участвуют:
- Растения
- Лишайники
- Микроорганизмы
- Останки животных
В природе всё взаимосвязано. Порви природную цепочку и всё перестанет существовать. Без золота – то проживёшь, а без почвы?
Какой сделаем вывод? (берегите почву).
Физкультминутка – игра «да, нет»
Правила игры: если вы согласны, то подпрыгнув, хлопните в ладоши над головой.
Если нет – присядьте.
- Я мусорю на улице
- Я не выключаю свет, когда меня в комнате нет
- Я берегу воду и закрываю кран
- Бабочку я отпускаю на волю
- Бумагу трачу попусту
- Овраги это хорошо
- Охрана природы приносит пользу
- Я люблю нюхать выхлопные газы
- Планета Земля наш общий дом
IV. Самостоятельная работа в группах
Как вы думаете, есть ли связь между загрязненной окружающей средой и животным миром? (да)
Давайте рассмотрим, какие проблемы гибели животных существуют. Для этого разделимся на две команды.
Вам необходимо:
1. Придумать название своей команды, которая стоит на защите животных.
2. Кратко определить проблему гибели животных.
Представлены 8 картинок:
*Природные катастрофы, вследствие чего гибнут животные
*Лесные пожары
*Охота и браконьерство
*Борьба ядохимикатами с вредителями сельского хозяйства
*Мусор
*Аварии и столкновения с транспортом
*Болезни
(через 2 минуты обсуждения дети выходят и делают краткие выводы, опираясь на картинки)
V. Работа с учебником и тетрадью
Правильно ли поступают люди? (обсуждения и выводы)
VI. Творческая часть проекта: «Напиши письмо животному»
Стук в дверь. Входит почтальон и из сумки достаёт письма адресантам.
Работа в парах.
Чтение друг другу своих писем. Заслушиваем одно письмо.
VII. Клип песни «Красная книга» (О. Газманов)
Что бы беречь и защитить планету Земля, не обязательно быть бедным или богатым, высоким или низким, учёным или простым рабочим, взрослым или ребёнком.
Нужно только прислушаться к голосу своего сердца.
Будущее благополучие и сохранение её ресурсов в наших руках дорогие ребята!
VIII. Подарки (брелок глобус)
IX. Итог урока.
- Что вам запомнилось на уроке?
- Почему наш заключительный урок мы назвали «Земля наш общий дом?» (природа – важнейшее условие жизни людей, нам нужны тепло и свет солнца, воздух, вода, пища.
Всё это даёт нам природа)
X. Рефлексия
- кого бы вам хотелось, поблагодарит из ребят? Что вам понравилось?
- что для вас было самым трудным в данном проекте?
- каково ваше мнение, достигнута ли конечная цель проекта?
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Барташніков О.О., Барташнікова І.А. Інтелектаульна ігротека. Тренування інтелектуальних і творчих здібностей дітей 6 – 9 років. Р. : 1996
2. Воропай Олекса. Звичаї нашого народу: У 2 т. — К., 1991.
3. Горлечко В. Ф. Нариси з історії української етнографії. — К., 1964.
4. Детям обо всем на свете. Популярная знциклопедия. — Харьков.: ПДК, 1998.
5. Дружинін В.Н. Психодіагностика загальних здібностей. К.1996
6. Запартович Б. Б. й др. С любовью к природе. — М.: Педа-гогика, 1978.
7. Іщенко Л. Дидактичні ігри як засіб екологічного виховання К.1998; 12. Ковальчук О. В. Українське народознавство. — К., 1994.
8. Кравець М. Сімейний побВІДДІЛ ОСВІТИ ПАВЛОГРАДСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ
Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 2
Формування екологічного стиля мислення у молодших школярів, що передбачає відповідальне ставлення до природи та свого здоров’я, наявність умінь і досвіду вирішення екологічних
проблем.
(з досвіду роботи)
Підготувала
вчитель початкових класів
Малюченко Любов Вікторівна
м. Павлоград
2014 р.
Рецензенти:
керівник ММО вчителів початкових класів
м. Павлограда С.В. Майборода;
заступник директора з НВР Павлоградської
ЗШ №2,вчитель російської мови та літератури
Н.О.Васильєва.
Малюченко Любов Вікторівна. Формування екологічного стиля мислення у молодших школярів, що передбачає відповідальне ставлення до природи та свого здоров’я, наявність умінь і досвіду вирішення екологічних проблем.
Методичний посібник. Павлоград. 2014.
Анотація.
Посібник розроблено відповідно до вимог нового Державного стандарту початкової освіти та чинної програми. У посібнику подано дидактичні ігри екологічного спрямування як засіб стимулювання пізнавальної діяльності у навчально-виховному процесі ; рекомендовано прийоми екологічного виховання за народними традиціями ;анкети для учнів та вчителів для визначення суті екологічного виховання та ступеня сформованості екологічної культури ;комплект екологічних ігор ; урок-проект по темі «Земля – наш общий дом»
Розроблені ігри та цікаві завдання екологічного змісту пропоновано використовувати на заняттях і в повсякденному житті.
Посібник адресований вчителям початкових класів та батькам.
Зміст
Передмова……………………………………стор.4
1. Формування екологічної культури………стор.5-10
2. Екологічне виховання за народними
традиціями. ……………………………….стор.11-14
3. Дидактичні ігри екологічного спрямування
як засіб стимулювання пізнавальної діяльності
молодших школярів……………………….стор.15-21
Практична частина ………………………….стор.22-36
Список використаної літератури …………..стор.26
Передмова
Одним із важливих завдань початкової школи на сучасному етапі є екологічне виховання молодших школярів — психолого-педагогічний процес, спрямований на формування в учнів шанобливого ставлення до природи.
Екологічне виховання має сформувати екологічну культуру людини, для якої характерні різнобічні глибокі знання про навколишнє середовище, екологічний стиль мислення, що передбачає відповідальне ставлення до природи та свого здоров’я, наявність умінь і досвіду вирішення екологічних проблем.
Екологічна культура молодшого школяра охоплює:
- знання про взаємозв'язки в природі та усвідомлення людини як її частини;
- розуміння необхідності берегти навколишнє середовище;
- уміння і навички позитивного впливу на природу;
- розуміння естетичної цінності природи;
- негативне ставлення до дій, що завдають шкоди природному середовищу.
Наукові й моральні ідеї бережливого ставлення до природи закладаються і формуються у процесі навчання на уроках, а їх подальший розвиток, розширення і поглиблення удосконалюється в позаурочній діяльності.
У формуванні екологічної культури провідна роль належить предметам природничого циклу.
Зважаючи на актуальність даної проблеми виникає потреба ретельно вивчати та практично обґрунтувати питання “ Формування екологічного стиля мислення у молодших школярів ”.
2. Формування екологічної культури
Сучасні масштаби екологічних змін створюють реальну загрозу для життя людей. Забруднення повітря, водоймищ, ерозія ґрунтів і вирубки лісів у багатьох місцях досягли критичного рівня. Екологічна криза вимагає інтенсивного екологічного виховання підростаючого покоління зокрема і населення загалом.
Екологічне виховання — систематична педагогічна діяльність, спрямована на розвиток екологічної культури особистості.Система екологічного виховання передбачає формування умінь аналізувати явища природи, бережливого ставлення до її багатств як надзвичайно важливого середовища існування людини.
Основними завданнями екологічного виховання є нагромадження в людини екологічних знань, виховання любові до природи, прагнення берегти і примножувати її багатства та формування вмінь і навичок природоохоронної діяльності. [13].
Зміст екологічного виховання передбачає розкриття сутності світу природи — середовища існування людини, яка повинна бути зацікавлена у збереженні його цілісності, чистоти, гармонії. Індивід має вміти осмислювати екологічні явища і розумно взаємодіяти з природою. Естетичний підхід до природи сприяє формуванню моральних почуттів обов'язку і відповідальності за її збереження, спонукає до природоохоронної діяльності.Любов до природи слід виховувати з раннього дитинства. «Дітей, що не вміють ще ходити, — писав Г. Ващенко, — треба частіше виносити на свіже повітря, щоб вони могли бачити рідне небо, дерева, квіти, різних тварин. Все це залишається в дитячій душі, осяяне почуттям радості, і покладе основи любові до рідної природи» [14]..Першооснови екологічного мислення закладаються в сім'ї, яка покликана прищепити дітям систему екологічних цінностей, норм поведінки у природному середовищі. У тісному взаємозв'язку із сім'єю має працювати і школа. Її завдання — через казки, міфи, ігри розвивати пізнавальні здібності дітей, знайомити їх з елементарними зв'язками живої і неживої природи, впливом людини на природне середовище, завдяки чому в дитини формуватиметься потреба у спілкуванні з природою.
Розпочате в дошкільному віці екологічне виховання триває на всіх етапах навчання у школі. Кожен із них має свою мету, завдання, відповідну віковим особливостям школярів методику.На першому етапі (молодші школярі) школа забезпечує комплексне вивчення природи і розкриття учням її багатогранних аспектів: естетичного, санітарно-гігієнічного, екологічного, економічного. Діти мають зрозуміти також залежність якості життя і здоров'я від стану довкілля, прагнути поліпшувати його[15].
Екологічне виховання має сформувати екологічну культуру людини, для якої характерні різнобічні глибокі знання про навколишнє середовище, екологічний стиль мислення, що передбачає відповідальне ставлення до природи та свого здоров’я, наявність умінь і досвіду вирішення екологічних проблем.
У формуванні екологічної культури провідна роль належить предметам природничого циклу. У процесі проведення уроків екологічного спрямування можна використовувати такі прийоми та методи розвитку творчої уяви дітей[16].
І. Фантазування.
1. Типові прийоми фантазування:
а) інверсія або зробити навпаки. Змінити властивості, дію, принцип, закон на протилежний.
Наприклад, гарячий вогонь став холодним (бо його намалювали на льоду); вовк став добрим (бо тепер він – травоїдна тварина);
б) збільшення або зменшення об’єкта природи. Збільшуємо комара до величезних розмірів. Що трапиться ?;
в) прискорення чи уповільнення дії об’єкта або його властивостей. На Землі дерева майже не ростуть. Чому? Чим усе це закінчиться?;
г) перервні процеси зробити безперервними чи навпаки.
На Землі постійно світить Сонце. Що трапиться? Повітря буде подаватися порціями. Як жити?;
д) зміна середовища існування для певного об’єкта: риба живе в пустелі...;
є) надати живому об’єкту рис неживого та навпаки.
2. Метод асоціацій чи каталогу слугує для перенесення властивостей одного об’єкта на інший. А потім за допомогою вільних асоціацій виводилася велика кількість наслідків, генерувалися нові фантастичні ідеї.
Живий об’єкт: крокодил зелений, зубатий, пливучий.
Неживий об’єкт: стілець дерев’яний, складний, м’який.
Переносимо властивості одного об’єкта на інший:
Дерев’яний крокодил – сувенір.
Складний крокодил – іграшка.
Стілець зелений – пофарбований зеленою фарбою.
3. Вправа «Робінзон Крузо».
Ситуативні завдання, мета яких – знайти способи виживання в екстремальних умовах.
4. Вправа «Чорний ящик».
Мета: знайти секрет «чорного ящика» за допомогою мінімальної кількості запитань.
У чорному ящику плід.
– Сухий чи соковитий?
– Великий чи малий?
– Круглий чи продовгуватий?
– Їстівний чи ні?
– Червоний чи зелений? і т.п
II. Мозковий штурм.
Під час проведення мозкового штурму створювалися 2 групи учасників: «генератори» та «експерти». На першому етапі проведення – генеруванні – заборонена будь-яка критика, навіть невербальне несхвалення. Навпаки, кожну ідею варто розвивати, якою 6 абсурдною вона не здавалася. Хід штурму обов’язково записувався вчителем.
На другому етапі – оцінці – кожна ідея піддавалася експертизі і вибиралися оптимальні варіанти вирішення поставленої проблеми.
III. Метод фокальних об’єктів.
Суть методу полягає в тому, що вибирався об’єкт, систему тримали у фокусі уваги і переносили на неї властивості інших, що не мали до неї ніякого відношення, об’єктів. При цьому виникали незвичайні сполучення, які вчитель прагнув розвивати далі шляхом асоціацій. Даний метод застосовувався таким чином:
– вибирався об’єкт, який необхідно вдосконалити;
– формувалася мета його вдосконалення;
– вибиралися із книг, газет, журналів кілька випадкових об’єктів, записують їх ознаки;
– ці ознаки переносилися на даний об’єкт.
Приклад.
Об’єкт – річка. Випадкові об’єкти:
бджола працелюбна маленька кусюча кішка гнучка зубата пухнаста
Працелюбна річка має увесь час працювати, перевозити вантажі, крутити турбіни, напувати поля. Річка гнучка, має багато поворотів, звивається...
IV. Метод фантограм полягає у тому, що прості прийоми перетворення застосовуються не лише до об’єкта та його частин, а й до універсальних властивостей предмета природи. При складанні фантограм по одній лінії записується характеристика предмета: речовина, фізичні властивості, місце існування і т.п., а по іншій – типові прийоми.
Карась риба вкрита лускою тіло видовжене живе у воді, плаває...
Перенесемо у ліс: як буде рухатися? як дихати? як рятуватися від ворогів?
2. Екологічне виховання за народними традиціями
Кожний народ, кожна країна має свої рослинні й тваринні символи. Наприклад, у росіян це берізка, струнка, весела; у канадців — клен, кленове листя; в Україні — калина та верба. Та й народне прислів'я дуже влучно закріпило за нашою Вітчизною ці рослини: «Без верби та калини нема України» [2].
Крім рослинних символів є в Україні й свої тваринні символи, символи птахів.
Лелечине гніздо — окраса української оселі. Там, де зводилося житло, неодмінно оселявся й лелека. У народі казали: «Лелека селиться біля добрих людей», «Якщо на хаті звив гніздо лелека, то в родині має бути лад». Тому люди з особливою шанобою ставляться до цих птахів. [3].
Лелека (бусол, бощон, бузько, бусьо, веселик, гайстер, чорногуз, бусел, боцян) має багато символів. З ним пов'язують народження дитини, бо в народі кажуть, що немовля до хати приносить саме він. Якщо хтось зруйнує лелечине гніздо, накличе лиха: «Зруйнуєш буслове гніздо, згорить хата».
За повадками птахів визначали прихід весни: «Прилетіли бусли — початок весни», «Прилетіли лелеки — весну принесли здалека», «Як з'явилися буслині лапи, не знімай з грядки сапи».
За повадками лелек передбачали й погоду наступного року. Якщо лелеки не поспішають у вирій, зима буде без морозів, легкою для людей і тварин. Якщо ж відлітають рано, чекай суворої зими.
Батьки не дозволяли дітям вилазити до лелечиних «домівок», брати в руки пташенят, яйця, бо це принесе біду. А якщо комусь пощастить першим у селі побачити лелеку весною і тричі присісти, прикривши ноги, — той протягом року не хворітиме . [8].Лелечина вірність є символом любові до рідної землі, до рідної оселі. Лелеки відлітають на зиму, а весною повертаються. Відлітають вони тільки вночі. Гадають, що вони рятуються так від солов'їв, які вмощуються на лелеку і в такий спосіб перелітають до теплих країв.
Доступною дітям шкільного віку буде й легенда про лелеку.
«У сиву давнину бог Перун відправив людину на землю, дав їй лантух, наказавши, щоб віднесла його далеко в ліс. Та боронь Боже розв'язати лантух! Не можна було ні розв'язувати, пі зазирати до нього. Та не була б людина людиною, якби не поцікавилася, що ж у тому лантусі є. На півдорозі чоловік зупинився, розшморгнув зав'язку, і з лантуха навсібіч повистрибували жаби, вужі, миші, змії й розповзлися довкола. Кинувся бідолаха ловити їх, та де там! І тоді розгніваний Перун наказав: «Я перетворю тебе на птаха, і будеш ним доти, доки не повизбируєш гаддя, яке випустив на волю». Отак начебто людина в подобі бусла й досі ходить по наших полях та болотах, виловлюючи зміїне кодло».
У дитячих іграх, віршах, піснях досить часто згадується зозуля. Зозуля — символ жіночий, материнський, хоч часом означає просто заміжню жінку. В зозулю за певних обставин перетворюються переважно жінки (легенда «Як мати стала зозулею»). Вбити зозулю вважається великим злочином. Зозуля — добрий вісник, пророчиця, правдомовець. Якщо кує зранку — роздає щасливу долю, а коли співає на могилі, то втішає померлого й живих.
Зозуля — дитина літа, адже саме її спів провіщає переміну весни на літо, дарує достаток і добробут, віщує врожай і прибуток худобі. Дівчата в зозулі запитують, чи довго будуть у батьковій хаті і як їм житиметься у свекрухи.
Не лише добре віщує зозуля, а й зле, навіть нещастя, приносить звістки про смерть близьких. Людина перед смертю кличе до себе зозулю і просить її переслати вісточку про себе. Зозуля ж оплакує мертвого, коли близьких коло нього немає.
У деяких містах і селах починали співати веснянки, коли вперше закує зозуля. А до зозульки зверталися, щоб накувала довгі роки життя. В кулаку затискали гроші або зернятко (щоб життя було багатим і в хаті був достаток), вдаряли по колінах і промовляли:
Зозуленько рябенька, пташко маленька! Закуй мені по звичаю, доки жити в світі маю.
Соловей — символ веселощів, задоволення, часом він також віщує долю. Голос солов'я — ознака щастя, а коли цей голос пташка втрачає, губиться і щастя.
Тварини — частина живої природи. Спільні та відмінні ознаки між рослинами і тваринами. Травоїдні та хижі тварини. Дикі і свійські. Звірі, птахи, комахи, їх взаємозв'язки та охорона. Підготовка тварин до зими. Зимуючі й перелітні птахи. Піклування про зимуючих птахів.
Народні загадки.
Сам собі у пітьмі світить, аби з'їсти когось мітить. (Вовк).
У річці купається, в сорочку не вдягається, в повітрі літає, завжди суха буває. (Дика качка).
Руда пташниця в курник прийшла, свій порядок навела: всіх курей порахувала і з собою їх забрала. (Лисиця).
Повзун повзе, сімсот голок везе. (їжак).
Без рук, без ніг, а по землі ходить. (Гадюка).
Летить — пищить, сяде — мовчить, хто його вб'є, свою кров проллє. (Комар).
Хто хвіст залишає, коли від ворога втікає? (Ящірка).
Пухнастий клубок під столом вуркоче. (Кіт).
Огрядна, боката, молоком багата. (Корова).
Народні прислів'я та приказки.
Де багато пташок, там нема комашок.
Не бий бобра, не буде добра.
Корова у господарстві, як друга мати.
Зруйнував гніздо пташине — не буде в тебе ні дітей, ані родини.
Грак на горі — весна на дворі.
Зозуля стала кувати — морозу не бувати.
Народні прикмети.
Багато хрущів — на сухе літо.
Ластівка прилетіла — незабаром грім загримить.
Горобці зграйками перелітають з місця на місце — перед сильним вітром.
Голуби туркочуть — тепло віщують.
Кіт згорнувся у клубок — на мороз.
Гуси полощуться — на тепло.
Курка на одній нозі стоїть — на холоднечу.
Комарі літають роєм — на хорошу погоду.
Гуси летять — зиму на хвості несуть.
Ворона ховає дзьоб під крило — на холод.
Горобці дружно цвірінькають — на відлигу.
Горобці ховаються в укриття — на мороз або заметіль.
Сорока ховається під стріхою — на заметіль.
У зайців хутро посвітлішало — близько зима.
Півні співають перед відлигою.
Птахи дружно відлітають — сувора зима буде.
Собака качається по снігу — на снігопад.
Народні казки.
Дарунки трьох зернин. (Максим рятує гніздо ластівки, а вона йому дарує чарівне зеренце, за допомогою якого той нагодував усю сім'ю і розбагатів)
Вуж і дитина. (Вуж приносить щастя в оселю).
2. Дидактичні ігри екологічного спрямування як засіб стимулювання пізнавальної діяльності молодших школярів.
Оволодіння екологічними знаннями — важливий ланцюг у процесі навчання і виховання дітей. Б.Сухомлинський наголошував, що процес пізнання навколишньої дійсності є незамінним емоційним стимулом думки. Для дитини дошкільного й молодшого шкільного віку цей стимул відіграє винятково важливу роль. Результатом екологічного виховання мають стати розвинене емоційне сприйняття, бажання активно включитись у роботу з охорони й захисту об'єктів природи. [7].
Один із засобів закріплення, систематизації та узагальнення знань про навколишнє середовище — словесні дидактичні ігри, їх надзвичайно важлива роль полягає в закріпленні природоохоронних уявлень, пробудженні у дітей бажання чинити добро і не порушувати відомі їм правила поведінки в природі, у формуванні позитивних рис особистості, які виявляються у ставленні до природи як до об'єкта постійної уваги й турботи.
Розроблені ігри та цікаві завдання екологічного змісту [1]ми пропонуємо використати на заняттях і в повсякденному житті.
Наведемо приклади таких ігор та вправ.
1. Гра «Малята».
Програмовий зміст. Розширити знання учнів про диких тварин (лисиця, заєць, ведмідь, білка, їжак, вовк) та їх повадки. Закріпити вміння правильно називати частини тіла тварин, виділяти істотні ознаки поняття «звірі».
Унаочнення. Картки із зображенням дорослих тварин та їх малят.
Хід гри
Клас поділяється на дві групи. Одна група отримує картки із зображенням дорослих тварин, інша – малят. «Малята» мають знайти своїх «батьків», потім описати зовнішній вигляд дорослого звіра. «Батьки» мають розповісти про спосіб живлення, окремі повадки та як вони піклуються про своїх малят.
Завдання:
1. Фантазування: барлога ведмедя зменшилася до розміру рукавички. Як буде жити ведмідь?
2. Метод фантограм:
Заєць бігає, стрибає. а) перенесемо зайця із степу в море – як буде?
3. Творчо-емпатійні вправи.
Поставити себе на місце тварини та передати її відчуття:
а) восени у лісі відбулися збори тварин на тему «Хто як до зими готується...»
б) зустрілися їжак з білкою і розговорилися...
II. Гра Знайди свою маму.
Програмовий зміст. Розширити знання дітей про свійських тварин. Розвивати спостережливість та вміння виділяти характерні ознаки дорослих тварин та їх малят.
Унаочнення. Картки із зображенням дорослих тварин та їх малят.
Хід гри
На столі розкладаються картки із зображенням малят домашніх тварин. Учням роздаються картки із зображенням дорослих свійських тварин. Дається завдання: дібрати малят до дорослих тварин, описати дорослу тварину, виділити її характерні ознаки; розповісти, що цікавого помітили, спостерігаючи за домашніми тваринами. Виграє той, хто перший впорається із завданням.
Завдання:
1. Символічна синектика – імітація повадок свійських тварин.
2. Переплутати мам та малят, придумати спільні умови проживання – як будуть спілкуватися, як харчуватися?
а) як будуть жити собака із лошам?;
б) корова з кошеням?
III. Гра «Який це птах?»
Програмовий зміст. Розширення поняття «птахи»; формування вміння розпізнавати перелітних, осілих та зимуючих птахів за їх зображенням та характерними звуками (співом).
Унаочнення. Картки із зображенням типових для даної місцевості перелітних, осілих та зимуючих птахів; запис співу окремих птахів.
Хід гри
На магнітній дошці прикріпити зображення птахів у довільному порядку. Клас поділяється на 3 команди, визначаються лідери. На столі розкладені картки із написами: «перелітні», «осілі», «зимуючі». Лідери обирають певну картку. Дається завдання: дібрати ілюстрації птахів, що входять у це поняття, розмістити в ряд на дошці під написом. Командам дається 1 хвилина, щоб порадитися. За сигналом вчителя обговорення припиняється, а лідери, по черзі, виконують завдання. Інші команди стежать за правильністю виконання. Школярі мають право використати ту ілюстрацію, яка вже була розміщена, якщо вважають, що це було зроблено помилково. Виграє команда, яка правильно виконала завдання (або допустила найменше помилок).
Індивідуальне змагання.
За характерними звуками впізнати птаха, назвати його та знайти ілюстрацію. Завдання:
1. Фантазування на тему: «Ой, якби я мала (мав) крила...»
2. Метод каталогу (перенесення властивостей неживих об’єктів на птаха): вода птах без запаху без кольору рідка і т.д.
3. Метод мозкового штурму.
Птаха зачинили в клітці. Як йому вибратися звідти?
Тема. Рослинний і тваринний світ лісів, луків, водойм.
І. Гра «Що де росте?»
Програмовий зміст. Закріпити знання дітей про назви знайомих рослин та місць, де вони ростуть (ліс, луки, водойма).
Унаочнення. Ілюстративний матеріал із зображенням природних угруповань (ліс, луки, водойми); гербарні зразки рослин цих угруповань або живі рослини.
Хід гри
Учням роздаються картки із зображенням лісу, луків, ставка, річки. Вони мають дібрати відповідні гербарні листки (живі рослини), розповісти про пристосування даних рослин до умов існування.
Завдання:
1. Перенести рослини лісу у водойму; рослини водойм – на луки; рослини луків – у ліс. Що в результаті цього трапиться?
2. Метод фантастичної проблеми.
Що трапиться, якщо: а) у лісі не буде дерев?;
б) у ставку – води?; в) на луках ростимуть лише дуби?
II. Гра «Хто де живе?»
Програмовий зміст. Продовжити формувати поняття про тварин диких та свійських, місце їх проживання та пристосування до умов існування.
Унаочнення. Ілюстративний матеріал різних типів середовища існування тварин, картки із зображенням диких і свійських тварин.
Хід гри
Учням роздаються картки із зображенням домашнього подвір’я, лісу, луків, водойми. На столі викладають зображенням вниз малі картки, на яких зображені тварини. Школярі добирають тварин відповідно до середовища існування. Називають тварину, розповідають про її пристосування до умов існування, визначають, до якого класу належить тварина (звір, птах, комаха, риба, земноводні, плазуни).
Завдання:
1. За методом каталогу створити нове середовище існування.
2. Мозковий штурм.
Як прожити: рибі у лісі?; ящірці у річці?; черепасі на луці?
III. Гра «Підбери гриб».
Програмовий зміст. Продовжити формувати уявлення дітей про гриби; закріпити знання про зовнішній вигляд і назву гриба; місця, де він полюбляє рости. Виробляти вміння відрізняти їстівні гриби від отруйних.
Унаочнення. Картки із зображенням грибів.
Хід гри
Учням роздаються картки із зображенням грибів. Діти мають назвати гриб, розповісти, коли він з’являється та де полюбляє рости. Визначити, який у них гриб: їстівний чи отруйний. Знайти пару – до їстівного гриба дібрати схожий на нього отруйний гриб; розповісти про способи розрізнення їстівних грибів і їх двійників – отруйних.
Завдання:
1. Екологічне прогнозування.
Що буде, якщо в лісі зникнуть гриби?
2. Фантазування: гриб виріс вищий від дерев, що буде?
3. Творчо-емпатійні вправи.
Уявити себе грибом і передати свої відчуття (мухомор; маслюки).
Реалізація розглянутої системи заходів підвищувала ефективність навчально-виховного процесу і позитивно впливала на екологічний розвиток дітей молодшого шкільного віку.
ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА
Комплект ігор екологічного спрямування
Екогра «Телеграми». Суть її в тому, що діти будуть відправляти телеграми, адресовані будь-кому (другу, вчителю, матері, а також орлу, дереву, жабі, річці). Діти будуть одержувати такі ж телеграми-відповіді.
Екогра «Право на простір». Суть гри полягає в тому, що діти моделюють ситуації, котрі дають їм можливість відчути на собі те ж саме, що почувають звірі, закриті в клітці.
Екогра «Що буде, якщо...». Це гра про вчених, що вивчають, наприклад, вплив краплини води, розлитої, під час миття посуду, або вплив викинутої в лісі порожньої консервної банки чи пластикової пляшки.
Екогра «Створимо образ звіра (птаха)». Суть гри: відчути іншу істоту (звіра, птаха), спробувати поспілкуватися, уявити собі це спілкування зі своїми товаришами у грі. Бажно намалювати силует тварини і вписати туди її можливі почуття.
Екогра «Битва з чудовиськом».
Місце: клас, природа.
Матеріали: папір, ручка.
Мотивація. Страшні чудовиська водяться, як правило, у казках, де завжди з’являється сміливий Іван-царевич або прекрасний принц і перемагає чудовисько. Уявіть собі, що і в наш час існують чудовиська, а деякі з них і насправді страшними. Хочете стати Іваном-царевичем? Спробуйте! Тільки наші чудовиська будуть незвичайними, може, навіть на перший погляд зовсім не страшні. Чи, може, на ваш погляд, кислотні дощі, озонові діри, відходи – це не чудовиська? Хіба вони не мають до нас ніякого відношення? Помиляєтесь: мають. І боротьба з ними буде воістину важкою. Яка в нас буде зброя? Насамперед знання, відсутність страху, а також здібність діяти на свій погляд і розсуд.
Організація гри. Розділіть дітей на 2 команди. Кожна команда складає список із 3–4-х чудовиськ, якими і буде «атакувати» іншу команду. Потім список передається противнику, що ї він міг теоретично підготуватися. Після короткої підготовки можна починати «атаку» своїм чудовиськом і при цьому погратися в театр: «Я – чудовисько на прізвисько «Озонова діра». Через мене на Землю проникають прямі ультрафіолетові промені. Вони гублять усе живе». Інша команда повинна тут же зреагувати: «А ми не боїмось тебе. Ми знищимо тебе голодом. Перестанемо годувати тебе фреоном та іншими речовинами, що руйнують озон. А до тих пір, поки ти повністю не зникнеш, ми будемо обережні. У нас є окуляри з ультрафіолетовими фільтрами, і нам навіть не спаде на думку засмагати. Згинь, Озонова Дірко!»
Анкета для вчителів[5].
1. У чому, на Вашу думку, полягає суть екологічного виховання?
_______________________________________________________________________________________________________________________________
2. До якої структури виховної роботи Ви б віднесли екологічне виховання?
морально-етичне виховання;
естетичне виховання;
національно-патріотичне виховання;
фізичне виховання;
трудове.
3. Які уроки Ви використовуєте для формування екологічної культури молодших школярів?
________________________________________________________________________________________________________________________________________
4. Які форми роботи Ви використовуєте найчастіше для формування екологічної культури?
_______________________________________________________________________________________________________________________________ ___________
5. Як часто Ви використовуєте природоохоронну діяльність в позакласній виховній роботі?
1 раз на тиждень; 1-2 раз на місяць; кілька разів на семестр; кілька разів на рік; ніколи.
Анкета для учнів[5].
1. Чи чув ти про поняття «екологія»? ________
2. Чи говорить вчитель, що потрібно любити природу, її оберігати? ______________
3. Чому, на твою думку, слід оберігати природу?
_______________________________________________________________________________________________________________________________
4. Які уроки чи виховні заходи на екологічну тематику тобі запам’ятались (за всі роки навчання)?
5. Щоб ти сам хотів зробити задля збереження природи?
Урок-проект по теме «Земля – наш общий дом»
Класс: 3
Форма проведения: Презентация проекта.
Цель :
- Обобщить, углубить, закрепить знания по данной теме.
- Развитие навыков проектной деятельности, исследовательской деятельности.
- Воспитание любви к природе, развитие чувства участия и защиты её ресурсов, и окружающей среды.
- Воспитание активности в деле спасения планеты от загрязнения.
Оборудование: Мультимедийный проектор, презентация, раздаточный материал, клетка, подарки, письма, плакаты.
Паспорт проекта:
◆ Название – «Наш общий дом природа»;
◆ Мероприятие, в рамках которого проводится работа – урок закрепления в разделе «Земля наш общий дом»
◆ Учебные дисциплины, близкие к теме проекта – окружающий мир, литература, изобразительное искусство, трудовое обучение; русский язык, музыка.
◆ Участники – ученики 3 класса
◆ Проблема – Каковы условия жизни на Земле? Как защитить окружа-ющую среду от загрязнений? Какие проблемы экологии существуют на нашей планете?
◆ Цель проекта:
Образовательная:
- изучение условий жизни на Земле;
- изучение экологической проблемы Земли;
Развивающая:
- развитие аналитического, абстрактного мышления;
- развитие умений применять знания на практике;
- развитие познавательной поисковой деятельности;
- развитие умений учебного труда;
- развитие воли и самостоятельности.
- формирование познавательной и исследовательской деятельности;
- формирование рефлексивных умений (умение осмыслить задачу);
- формирование поисковых умений (умение самостоятельно найти информацию, умение выдвигать гипотезы);
- формирование навыков сотрудничества(умение взаимопомощи в группе, умение находить и исправлять ошибки);
- формирование коммуникативных умений (умение вступать в диалог, умение задавать вопросы)
- формирование презентационных умений и навыков (умение монологической речи, умение отвечать на незапланированные вопросы).
Воспитательная:
- воспитание чувства любви к природе и к окружающей среде,
- воспитание, добросовестного отношения к труду; положительного отношения к знаниям;
- воспитание дисциплинированности;
- воспитание умений работать в группе, в коллектив;
- воспитание эстетических взглядов
- воспитание гуманности, по отношению к животным, бережное отношение к природе, любви к природе, Родине.
Задачи: формировать представление учащихся об экологической грамотности.
- развитие умения находить нужную информацию по данной теме;
- воспитание гуманности.
◆ Вопросы
- узнать, собрать и изучить материал на тему: «Условия жизни на Земле»
- как эта тема волнует людей;
- как ученики могут помочь своей малой Родине?
- нарисовать рисунки на тему: « Мы сбережём тебя, планета!».
- написать сочинение на тему: « Каким я вижу этот мир»
- выучить песню «Птичка»
- участвовать в экологическом проекте «Напиши письмо любимому животному»
- участие в проведении опытов, выдвигая гипотезы, и делая выводы;
- на уроках технологии изготовить конверты для писем животным и почтовый ящик;
- участвовать в экологическом проекте по очистке окружающей территории от мусора.
◆ По доминирующей деятельности учащихся – информационно-исследовательский;
◆ По характеру контактов – внутриклассный, групповой.
◆ Учебный проект с точки зрения учителя – средство, позволяющее обучать проектированию, целенаправленной деятельности по нахождению способа решения проблемы путём решения задач, вытекающих из этой проблемы.
◆ Учебный проект с точки зрения ученика – возможность делать что-то интересное самостоятельно, в группе или самому; это деятельность, позволяющая проявить себя; это деятельность, направленная на решение интересной проблемы.
Метод учебного проекта характеризуется как:
- деятельностный подход к обучению;
- личностно ориентированный;
- построен на методах проблемного обучения;
- обучение групповой деятельности;
- развитие самовыражения учащихся;
- формирует навыки самостоятельности в мыслительной, практической сферах;
- воспитывает целеустремлённость, ответственность, инициативность, творчество.
◆ По продолжительности – долгосрочный.
◆ Форма продукта – книжки-самоделки по темам исследования, оформление стенда «Наш общий дом- природа»
Ход урока:
I Введение. Постановка целей и задач урока.
Мы с вами закончили большую интересную, очень познавательную тему, которая называется ……
(Земля наш общий дом).
И сегодня цель нашего урока обобщить, закрепить те знания, умения, которые мы не только приобрели, но добыли путём личных исследований, представленных в нашем экологическом проекте «Наш общий дом – природа».
II Утверждение тематики проекта.
- Кто прочитает тему нашего урока? (запись на доске)
- Почему именно так называется наш заключитель-ный урок? (подумайте и на этот вопрос вы мне ответите в конце урока). Сегодня мы работаем по такому плану. (план на доске).
Природа так обо всем позаботилась, что повсюду ты находишь, чему учиться. (Леонардо да Винчи)
План урока.
1. Постановка целей и задач урока.
2. Утверждение тематики проекта.
3. Защита проекта.
4. Работа в группах.
5. Работа с учебником и тетрадью.
6. «Письмо животному».
7. Клип.
8. Подарки.
9. Итог урока.
10. Выводы о проекте
- В вашем понимании, что такое дом? (где приятно, безопасно, уютно).
- Как вы считаете звери, птицы, насекомые, обитате-ли водных просторов имеют дом? ( Да)
- Где их дом? (в небе, в земле, в воде, среди лесов, полей, льдов и снега.)
- Значит их дом можно назвать одним словом (природа)
- Как вы думаете, им в этом доме приятно? Безопасно? (не всегда).
И вот об этом как раз наш рассказ – песня (инсценирование) «Песня о птичке».
- Какой вывод мы можем сделать? (нельзя ради забавы брать животных).
III. Защита проекта.
Животные, птицы, всё живое стремится в свой дом, потому что дом должен дарить радость.
- А где же живёт человек?
- Какое отношение мы имеем к природе?
- И вообще является ли природа нашим домом?
Давайте проследим связь между природой и жизнедеятельностью человека, и в этом нам помогут наши эксперты, которые очень тщательно исследовали каждый вопрос.
Презентация.
- Слово имеют эксперты в области Солнца Белякова Есфирь b Рябченюк Артём
Ученик:
Солнце – это огненный шар, это звезда, представляющая собой сгусток раскалённого газа.
Внутри него, в ядре, в самом сердце солнца происходит постоянное движение между частицами водорода, которые при столкновении друг с другом образуют гелий. В результате этого оно богато теплом и светом, что очень важно для нас и всего живого.
Ученик:
Чем же для нас так важно Солнце?
Ответы детей:
1) Смена дня и ночи.
2) Смена времён года.
3) От Солнца зависит выпадание осадков.
4) Рост и развитие растений.
5) Урожай и плодородие, значит питание всего живого.
6) Круговорот воды в природе.
7) Настроение и работоспособность.
8) Борьба с бактериями и вирусами – значит наше здоровье.
9) Насыщение воздуха кислородом (процесс фотосинтеза).
10) Отдых (купаемся, загараем).
Ученик:
Но солнце нас не только радует, но и пугает т.к.
а) Стали не редки случаи облучений, которые приводят к заболеванию кожи.
б) Участились пожары.
в) От высокой температуры и жары у пожилых людей не выдерживает сердце.
г) Грядёт глобальное потепление, изменяется климат Земли.
Учёные считают, что Солнце будет расширяться, а значит могут пострадать ближайшие планеты Меркурий, Венера, Земля. С 1996 года за изменениями Солнца ведёт круглосуточное наблюдение космический зонд « Сохо».
Ученик:
Мы тоже взволнованы этими проблемами и своё отношение мы выразили в рисунках, представленных на нашем стенде (показывает рукой).
Прежде чем я приглашу следующую пару участников нашего проекта отгадайте загадку. О чём они поговорят с вами ?
В морях и в реках обитает
И часто по небу летает
А как наскучит ей летать
На землю падает опять (вода)
С нами поделятся своими знаниями эксперты по воде Муслакова Полина и Рябова Кристина
Ученик:
Вода – самое обычное и в тоже время самое удивительное вещество на Земле. Её химическая формула проста Н2О. Она состоит из водорода, кислорода и минеральных солей. Но именно от её запасов зависит климат нашей планеты. Без воды жизнь не возможна.
Водяные пары нежно окутывая Землю, сохраняют тепло, как ватное одеяло. Лучше всех нам понятен круговорот воды в природе. Только вода без труда переходит из одного состояния в другое и наоборот. (Приведите примеры).
- Только вода имеет три состояния. Какие?
- От чего зависят различные состояния воды? (от температуры).
- Говорят, что вода есть везде. Где? (в воздухе, в растениях, на земле и под землёй, мы состоим из воды).
- Почему же вода является условием жизни на Земле?
Чем же она для нас так важна?
Ответы детей:
1) Растения получают растворённые в воде питательные вещества.
2) В воде обитает множество животных – это их дом.
3) Вода не только поит, но и кормит. (рыболовный промысел.)
4) Благодаря воде люди получают электрический ток.
5) Вода моет: людей, машины, города, фабрики……
6) Вода – это дорога (корабли, баржи.)
7) Вода нам нужна дома.
8) Вода – врач (очищает кровь и выводит вредные вещества).
9) Вода – отдых (снимает стресс, усталость, напряжение
Ученик:
Вы слыхали о воде?
Говорят она везде!
В луже, в море, в океане
И в водопроводном кране
Ледником в горах зовётся
Лентой серебристой вьётся
На плите у вас кипит
Паром в чайнике шипит
Растворяет сахар в чае
Мы её не замечаем
Мы привыкли, что вода
Наша спутница всегда.
Учёные подсчитали, что 97,5% всех запасов воды составляет солёная вода. 2% - ледники в Антарктиде и всего лишь 0,02% - это запас пресной воды, которая так необходима нам.
Ученик:
Нам не безразлична эта проблема тому свидетельство наши сочинения по теме: «Каким я вижу этот мир».
Какой же сделаем вывод? (берегите воду)
Физ. минутка.
Рыбки весело плескались
В чистой свеженькой воде
То сомкнутся, разомкнутся
То зароются в песке
Ну а сейчас мы выслушаем экспертов которые нам расскажут о проблемах воздуха
Ученик:
Что бы понять на сколько важен человеку воздух сравним: без солнца человек будет жить, но будет болеть и голодать,без воды сможет прожить только 5 дней, а без воздуха? (песочные часы)
Проведём эксперимент: зажмите нос, сколько вы продержитесь? (одну-две минуты).
Ученик:
Мы его не замечаем
Мы о нём не говорим
Просто мы его вдыхаем
Ведь он нам необходим.
Воздух смесь газов среди них основные: азот, кислород, углекислый газ.
Воздух это атмосфера, это воздушная оболочка, которая защищает нашу землю от избытка тепла и холода, от солнечной радиации и метеоритов. Если бы вдруг она исчезла, то вода и другие жидкости на Земле мгновенно закипели, а лучи солнца сожгли всё живое.
Ученик:
Человеку необходимо для дыхания 600литров кислорода только на один день. Но в процессе деятельности человека происходят загрязнение воздуха. За год только углекислого газа в атмосферу выбрасывается 5
миллиардов тонн. В результате истончается озоновый слой, появляются озоновые дыры: постоянная – над Антарктикой, времена мирасширяющиеся и временами уменьшающиеся над Арктикой, район Европы. В эти дыры попадают ультрафиолетовые лучи, которые вызывают раковые заболевания, уменьшается количество кислорода.
Какие источники загрязнений вам известны?
Ответы детей:
1) Фабрики и заводы выбрасывают в атмосферу из труб ядовитые газы, сажу, пыль.
2) Автомобили выделяют выхлопные газы.
3) Мусор выделяет вредные вещества.
4) Уничтожаются леса, цветы, травы.
Какой сделаем вывод? (берегите воздух)
Эту проблему мы отразили в своих книжках-самоделках где исследовали интересующие нас вопросы.
По таинственным законам, непонятным до сих пор,
Огурец растет зеленым, рядом – красный помидор.
Баклажаны синие рядом с желтой дынею.
А земля – черным – черна, а земля для всех одна.
Автор: О. Бундур
Наш эксперт в области почвы исследовал эту проблему и сейчас поделится своими знаниями Ковалко Миша.
Ученик:
Почва – природное богатство.
Почва – это верхний плодородный слой земли, на котором растут растения.
Почему же почва это богатство?
Ответы детей:
1) От неё зависит урожай, а значит питание не только людей, но и животных, насекомых.
2) Плодородие земель позволяет из одного зёрнышка получить 20.
3) Почва – среда обитания (это дом).
4) Благодаря почве наш глаз радует зелёная растительность, которая успокаивает и расслабляет.
5) Прогулки на свежем воздухе - это здоровье
Почему она нуждается в защите? Что бы образовался слой почвы в несколько см. нужно от 100 до 1000 лет.
В образовании почвы участвуют:
- Растения
- Лишайники
- Микроорганизмы
- Останки животных
В природе всё взаимосвязано. Порви природную цепочку и всё перестанет существовать. Без золота – то проживёшь, а без почвы?
Какой сделаем вывод? (берегите почву).
Физкультминутка – игра «да, нет»
Правила игры: если вы согласны, то подпрыгнув, хлопните в ладоши над головой.
Если нет – присядьте.
- Я мусорю на улице
- Я не выключаю свет, когда меня в комнате нет
- Я берегу воду и закрываю кран
- Бабочку я отпускаю на волю
- Бумагу трачу попусту
- Овраги это хорошо
- Охрана природы приносит пользу
- Я люблю нюхать выхлопные газы
- Планета Земля наш общий дом
IV. Самостоятельная работа в группах
Как вы думаете, есть ли связь между загрязненной окружающей средой и животным миром? (да)
Давайте рассмотрим, какие проблемы гибели животных существуют. Для этого разделимся на две команды.
Вам необходимо:
1. Придумать название своей команды, которая стоит на защите животных.
2. Кратко определить проблему гибели животных.
Представлены 8 картинок:
*Природные катастрофы, вследствие чего гибнут животные
*Лесные пожары
*Охота и браконьерство
*Борьба ядохимикатами с вредителями сельского хозяйства
*Мусор
*Аварии и столкновения с транспортом
*Болезни
(через 2 минуты обсуждения дети выходят и делают краткие выводы, опираясь на картинки)
V. Работа с учебником и тетрадью
Правильно ли поступают люди? (обсуждения и выводы)
VI. Творческая часть проекта: «Напиши письмо животному»
Стук в дверь. Входит почтальон и из сумки достаёт письма адресантам.
Работа в парах.
Чтение друг другу своих писем. Заслушиваем одно письмо.
VII. Клип песни «Красная книга» (О. Газманов)
Что бы беречь и защитить планету Земля, не обязательно быть бедным или богатым, высоким или низким, учёным или простым рабочим, взрослым или ребёнком.
Нужно только прислушаться к голосу своего сердца.
Будущее благополучие и сохранение её ресурсов в наших руках дорогие ребята!
VIII. Подарки (брелок глобус)
IX. Итог урока.
- Что вам запомнилось на уроке?
- Почему наш заключительный урок мы назвали «Земля наш общий дом?» (природа – важнейшее условие жизни людей, нам нужны тепло и свет солнца, воздух, вода, пища.
Всё это даёт нам природа)
X. Рефлексия
- кого бы вам хотелось, поблагодарит из ребят? Что вам понравилось?
- что для вас было самым трудным в данном проекте?
- каково ваше мнение, достигнута ли конечная цель проекта?
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Барташніков О.О., Барташнікова І.А. Інтелектаульна ігротека. Тренування інтелектуальних і творчих здібностей дітей 6 – 9 років. Р. : 1996
2. Воропай Олекса. Звичаї нашого народу: У 2 т. — К., 1991.
3. Горлечко В. Ф. Нариси з історії української етнографії. — К., 1964.
4. Детям обо всем на свете. Популярная знциклопедия. — Харьков.: ПДК, 1998.
5. Дружинін В.Н. Психодіагностика загальних здібностей. К.1996
6. Запартович Б. Б. й др. С любовью к природе. — М.: Педа-гогика, 1978.
7. Іщенко Л. Дидактичні ігри як засіб екологічного виховання К.1998; 12. Ковальчук О. В. Українське народознавство. — К., 1994.
8. Кравець М. Сімейний побут і звичаї українського народу. — К., 1986.
9. Кузь В, Г,, Руденко Ю. Д., Губко О. Т. Українська козацька педагогіка і духовність. — Умань, 1995.
10. Кузь В. Г., Руденко Ю. Д., Сергійчук 3. О. Основи національного виховання. — Умань, 1993.
11. Літала сорока по зеленім гаю. — К., 1990.
12. Лебедев Н. Н. Занимательные вопросы по природоведению. — М.: Учпедгиз, 1961.
13. Нарочна Л. К., Гончарова К.Д., Ковальчук Г. В. Методика викладання довкілля. — К.: Вища школа, 2001.
14. Нарочна Л, К., Онищук В. О. Уроки довкілля в 2 класі. — К.: 2002..
15. Пакулова В. М., Кузнецова В. Й. Методика преподавания природоведения. — М.: Просвещение, 1990.
16. Прокопенко І. Ф., Євдокимов В. І. Педагогічна технологія. -Харків: Основа, 1995Яршева Н. Ф. Природа України. — К.: Вища школа, 1995.
ут і звичаї українського народу. — К., 1986.
9. Кузь В, Г,, Руденко Ю. Д., Губко О. Т. Українська козацька педагогіка і духовність. — Умань, 1995.
10. Кузь В. Г., Руденко Ю. Д., Сергійчук 3. О. Основи національного виховання. — Умань, 1993.
11. Літала сорока по зеленім гаю. — К., 1990.
12. Лебедев Н. Н. Занимательные вопросы по природоведению. — М.: Учпедгиз, 1961.
13. Нарочна Л. К., Гончарова К.Д., Ковальчук Г. В. Методика викладання довкілля. — К.: Вища школа, 2001.
14. Нарочна Л, К., Онищук В. О. Уроки довкілля в 2 класі. — К.: 2002..
15. Пакулова В. М., Кузнецова В. Й. Методика преподавания природоведения. — М.: Просвещение, 1990.
16. Прокопенко І. Ф., Євдокимов В. І. Педагогічна технологія. -Харків: Основа, 1995Яршева Н. Ф. Природа України. — К.: Вища школа, 1995.
